харапудитися
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше. 2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Том 4, ст. 387.