харамаркати
Харамаркати, -каю, -єш, гл. = хамаркати. Харамаркали дяки. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Том 4, ст. 387.