Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грошолю́бка, -ки, ж. Любящая деньги.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. К. Кр. 17, 31. К. XII. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. XII. 39.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Ворон. г. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась. К. Дз. 46.
Завіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. заві́рити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Задрі́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. задрі́патися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться грязью. Оце я поки до вас дійшла, так здорово задріпалася. Коли ж грязько дуже на дворі. Екатер. у.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка. Г. Барв. 466.
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Сим. 2. Чуб. VII. 382, 386. Ум. Полик. Пирят. у. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку. Чуб. V. б.
Плякунча, -чати, с. Ягненокъ, не питающійся молокомъ матери. Черном.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.