Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́молость, -ти, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. І. 127.
Зложити, -жу́, -жиш, гл. = скласти. Зов'ю я віночка й а в штирі грядочки, зложу на головку. Чуб. III. 121. Аж його гречка стоїть у стіжку зложена. Рудч. Ск. II. 208. руки зложити. Умереть. Г. Барв. 95. Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу. Чуб. V. 232. неславу зложити на кого. Обезславить. На мене неславу зложили. Гол. IV. 459. кожух зложити. Сшить шубу. Нічим гаразд заплатить кравцям, щоб там свитину або кожух зложили. Сим. 199.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16.
Паничівський, -а, -е. Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич, ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Перетупцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, движенія. Стара ненька за день так перетупцюється, що ввечері й недужа вже.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Стрійно нар. Нарядно. Дай же вам, Боже, й а в полі буйно.... в коморі плідно, в господі стрійно. Kolb. І. 98.
Супружник, -ка, м. Участникъ въ супругѣ, одинъ изъ спрягающихъ свои волы для совмѣстнаго паханія. Черк., Камен. уу.
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый. Шейк. 2) Слѣной. Шейк.
Шкабалка, -ки, ж. Палка для игры шапошник. Чуб. IV. 41.