Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Губерна́тор, -ра, м. 1) Губернаторъ. Чуб. V. 973. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. Кв. П. II. 74. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. О. 1862. II. 58. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда! Кв. П. II. 73.
Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть. Желех.
Кобилянка, -ки, ж. 1) = кобилярка. Вх. Уг. 245. 2) = кобилинець. Вх. Лем. 426.
Незабудь, -ді, ж. 1) На незабудь. На память. 2) Раст. Myosotis palustris. Вх. Пч. І. 11.
Первохристиянський, -а, -е. Первыхъ временъ христіанства. К. ХП. 11.
Проплигати, -га́ю, -єш, гл. Проскакать, пропрыгать.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.