риштувати
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Cм. рихтувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Том 4, ст. 18.