рівно
Рівно нар. 1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Рівно — хоть покотись. 2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки. 3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. 4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Ум. рівненько, рівнесенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 19.
Том 4, ст. 19.