рів
Рів, рову, м. 1) Ровъ. Є груша в лісі і рів коло неї. Така правда, як у рові вовк іздох. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Ум. ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. .
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 19.
Том 4, ст. 19.