вибірати
Вибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. ви́брати, -беру, -реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Вибірає злу дорогу. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Виправки та походи силу з його усю вибрали. 3) Выбирать, выбрать, отдѣлять, отдѣлить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Пиріжечки вибіраю з печі. Бодай дідько очі вибрав. Хоч йому зуби вибери. — невода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть неводъ изъ воды. 4)— живіт. Давить, мять животъ съ цѣлью лѣченія. Ворожка вибірає живіт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Том 1, ст. 146.