вибій
Вибій, -бою, м. 1) Ухабъ. Cм. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 145.
Том 1, ст. 145.