Перейти до вмісту
Словник Грінченка
Список слів

покурити

Покурити, -рю́, -риш, гл. 1) Покадить. 2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки. Рудч. Ск. II. 179. 3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить. Рудч. Ск. І. 75.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.