позір
Позір, -зору, м. 1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї. 2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо. 3) — дати. Обратить вниманіе, наблюдать, присматривать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Том 3, ст. 264.