Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бродисько, -ка, м. = брід 1. Вх. Лем. 394.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Майстра́т, -ту, м. = магистрат.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю. К. ЧР. 48. 2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Рудч. Ск. II. 162. Поважне обличчя. К. Досв. 127. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову. 3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Поганкуватий, -а, -е. 1) Плоховатый. 2) Невзрачный, некрасивый. Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива. О. 1862. VII. 39.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Проснутися Cм. просинатися.