Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білотурка, -ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Відбуча, -чі, ж. = відбуток. Нехай дурний мужик на всіх робить, за всіх платить, хай одбуває одбучі. Мир. ХРВ. 387. Я відбуду за гріхи відбучу. К. ПС. 139.
Коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Кузня, -ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 19. Ум. кузенька. Чг. 64. Поміж тими кузеньками ковалі кували. Чуб. V. 992.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл. 1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. АД. І. 38. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака. Ном. № 2908. 2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок! Вх. Зн. 80.