поденно
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. III. 72). Поденно до людей хожу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 239.
Том 3, ст. 239.