поденок
Поденок, -нка, м. 1) Потолокъ въ конюшнѣ. 2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 239.
Том 3, ст. 239.