Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись.
Габати, -баю, -єш, гл. = габцювати.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара.
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині.
Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. 5) Землянка? Cм. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи.
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.
Змежи Cм. зміж.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Садися ж іззаду та не поламай насаду. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл.
1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову.
2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати.
