Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Виховати, -ся. Cм. виховувати, -ся.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Підпарюватися, -рю́юся, -єшся, сов. в. підпаритися, -рюся, -ришся. О полѣ: быть заранѣе вспаханнымъ и вывѣтриться. Ти дуже пізно ореш... земля не підпариться, то й не буде в тебе гарного жита.
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Понадсипати, -па́ю, -єш, гл. Надсыпать (во множествѣ). Мабуть понадсипаю потроху пір'я з подушок, а то мати такі тугі понасипали.
Постать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Святий дух буває в постаті голуба. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Обіясник у моїй постаті ходе.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання.
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл.
1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. Се зілля кожде вживає. Не барзо дорогії напитки вживає. Хліба-соли не вживали. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа.
2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена?