бій
Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. Жінка од бою вмерла. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Том 1, ст. 63.