Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Забга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру?
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы.
Ковбах, -ха, м. = кубах.
Невилазний, -а, -е. Непроходимый, невылазный, изъ котораго выбраться, вылѣзть нельзя. Невилазне болото.
Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась.
Негідь, -годі, ж. Дрянь, негодное, мерзкое. І покинули вони яко негідь багатства свої.
Палиґа, -ґи, ж.
1) Большая палка.
2) Крыша въ шахтномъ ходѣ.
Перекипати, -па́ю, -єш, сов. в. перекипіти, -плю́, -пиш, гл. Перекипать, перекипѣть. Усе в печі перекипить, що й їсти не можна. Гляди ж, щоб кисіль не перекипів, а то рідкий стане.
Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися.