одиниця
Одиниця, -ці, ж. 1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. 2) = одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Ум. одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Том 3, ст. 39.