Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Ум. варешка.
Запа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. запали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. 3) Загорать, загорѣть. І од сонця не запалилася (Ганя). 4) Краснѣть, покраснѣть. Я ще й більш запалилася з сорому.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру.
Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. Скидають личакову драну свиту.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице.
Притяти Cм. притинати.
Рокове, -вого, с. Годичный сборъ, собираемый съ прихожанъ священникомъ. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками.