Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моторяка

Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТОРЯКА"
Безвілля, -ля, с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Зжилова́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться жесткимъ.
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д. Радом. у.
Куховарка, -ки, ж. Кухарка. Треби няньки, треба й мамка і до печі куховарки. Чуб. V. 667. Ум. куховарочка. І до печі куховарочку наняв. Мет. 26.
Левиндовий, -а, -е. Изъ лавенды. (Панна) плете вінки левиндові на тісовім столі. Гол. І. 81.
Нехрист, -та, м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати. Макс. (1849). 30.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТОРЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.