Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Неможливий, -а, -е. Невозможный. Не буде неможливе у Бот всяке слово. Єв. Л. І. 37.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Мир. ХРВ. 48. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася. Мир. Пов. І. 111.
Попереходити, -джу, -диш, гл. То-же, что и перейти, но во множествѣ. Усі вже попереходили через місток. Харьк.
Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Притужний, -а, -е. Очень тяжелый, обременительный. Кіевск. у.
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.