моторяка
Моторя́ка, -ки, м. = моторун. Та й моторяка ж з вас! — сміюся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Том 2, ст. 449.