моторний
Мото́рний, -а, -е. Проворный, бойкій, живой, ловкій. Хоч чорна, да моторна, а біла дуже ніжна. 3 того ледачого парубка та став такий моторний та гарний козак, що не здумать, ні сказать. Моторнії сини й онуки! читайте байку для науки. Ум. моторненький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Том 2, ст. 449.