губатий
Губа́тий, -а, -е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 335.
Том 1, ст. 335.