забриндзати
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 8.
Том 2, ст. 8.