відтухати

Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку? Зміев. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 232.

Випадкові слова

Рядло, -ла, с. Зернышко въ косточкѣ плода. Ковель.

повністю...

Сиряно нар. Обильно творогомъ. Сиряно-масляно, дай, Боже, на користь. Ном. № 6485.

повністю...

Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.

повністю...