визір I
Визір I, -ру, м. 1) Видъ; взглядъ. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. 2) Окно. Острожск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 160.
Том 1, ст. 160.