визути
Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 161.
Том 1, ст. 161.