постругати
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл. 1) Построгать нѣкоторое время. 2) Перестрогать (во множествѣ). 3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Том 3, ст. 372.