постити

Постити, -щу́, -стиш, гл. Постить. Постимо як рахмани. Ном. № 128.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 370.

Випадкові слова

Перешкода, -ди, ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. І. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319.

повністю...

Неїднаковість, -вости, ж. = неоднаковість.

повністю...

Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).

повністю...