квітчастий
Квітчастий, -а, -е. 1) Цвѣтистый, усѣянный цвѣтами. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! Ми знайдемо, мій голубе, зелені діброви і долини квітчастії. 2) Разноцвѣтный, цвѣтной (о матеріяхъ). Квітчастий пояс. В'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні, квітчасті.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Том 2, ст. 233.