княжецький
Княжецький, -а, -е. 1) = княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. 2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Том 2, ст. 258.