напрово
На́прово нар. Наскоро, на скорую руку. Як шкода буде напрово продати хліб, то я заставлю у брата, або що.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 512.
Том 2, ст. 512.