намовина
Намо́вина, -ни, ж. = намова 1. Не любив Роман жони із людської намовини.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 504.
Том 2, ст. 504.