Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз.
Дви́гну́ти, -ся. Cм. Двигати, -ся.
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. ,
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха.
Облишитися, -шуся, -шишся, гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. У його вода мабуть скоро облишиться.
Повисівати, -ва́ю, -єш, гл. Израсходовать на сѣяніе. — Чи нема в тебе якого насіння з квіток? — І чом же ти вчора не сказала? Сьогодні все вже повисівала.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Понабірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и набірати, но во множествѣ. Вони понабірали за пазуху піску.
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі.
2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила.
Почесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть.
2) Почесать нѣкоторое время (волосы).
3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною.
