довговастий
Довго́вастий, довго́ватий, -а, -е. Продолговатый. Ставочок довговастий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Том 1, ст. 401.