харцизяка
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Том 4, ст. 388.