випиток

Випиток, -тку, м. Въ выраж.: під випитком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 176.

Випадкові слова

Печільниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать. Славяносерб. у.

повністю...

Порозжовувати, -вую, -єш, гл. Разжевать (во множествѣ).

повністю...

Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять.

повністю...