Перейти до вмісту
Словник Грінченка

вечорина

Вечорина, -ни, ж. 1) = вечір. Борз. у. Хоч не вранці, — в вечорині. Мил. 195. 2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91. 3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. ХС. VII. 427. Ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 144.