накочувати 1
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 495.
Том 2, ст. 495.