жбан
Жба́н, -ну, м. = джбан. До пори жбан воду носить. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Ум. жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Том 1, ст. 476.