козацтво
Козацтво, -ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. 8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Том 2, ст. 265.