благодать
Благодать, -ті, ж. 1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті. 2) божа благодать. Раст. Gratiola officinalis L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 71.
Том 1, ст. 71.