гочати
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 320.
Том 1, ст. 320.