зубовий
Зубовий, -а, -е. 1) = зубний. Святий Антонію, зубовий цілителю, поможи мені. 2) — часник. Обыкновенный чеснокъ съ луковицей, распадающейся на зубки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 187.
Том 2, ст. 187.