зараз
За́раз нар. Сейчасъ, немедленно. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Чи так, то й так, каже він, та зараз до хвоста. Скажи, що зараз прийду. Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Том 2, ст. 87.