хуртовина
Хуртовина, -ни, ж. 1) Мятель, вьюга. 2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля! 3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 420.
Том 4, ст. 420.