живло

Живло́, -ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Мир. ХРВ. Усе живло тремтіло його духу. Мир. ХРВ. 359.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.

Випадкові слова

Пузан, -на, м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.

повністю...

Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі. Ном. № 1283.

повністю...

Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.

повністю...