годильник
Годильник, -ка, м. Стѣнные часы. Cм. годинник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 297.
Том 1, ст. 297.