гілля I
Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Ото гілляченьки із її рученьки. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Том 1, ст. 285.