гілка
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. 3) Родъ игры въ мячъ. Ум. гілечка, гілочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Том 1, ст. 285.