балакучий
Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Том 1, ст. 24.